Вхід до церкви. Видно шептух. Надпис над входом 1777 і те саме кирилицею. Старословянськм мова, як відомо, ще не знала арабських цифр, числові поняття позначались буквами азбуки.

Фрагмент іконостасу. 1778 рік. До майстрів, що вдало оперували засобами барокової пластики, належав Мартин Духнович, авторство якого встановлено для іконостаса і престола в с. Невицьке Ужгородського р-ну (1798 р.)..Разом з “Пряшівським різьбярем” (чехом за походженням), закарпатцем Юрієм Плебановичем і Ти¬роном Францом (походження невідоме) Духнович працював над іко¬но¬стасом Малоберезнянського монастиря (1764 р.). Юрій Плебанович пізніше (1794 р.) різьбив іконостаси в Гуменному та Великих Михайлівцях (сучасна Сло¬ваччина). Мартин Духнович згадується також як “різьбяр строп¬ків¬сь¬кий”, а потім “великомихайлівський”, автор іконостасів в Корумлі, Топо¬лі, Гажині (тепер Словаччина), Кальнику (Мукачівський р-н). За матеріалами: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.06 / М.В. Приймич; Львів. акад. мистец. — Л., 2001. — 20 с. — укp.

Меморіальна дошка Івана Югасевича-Склярського - переписувача і упорядника рукописних книг, поета, художника та збирача фолкльору. Родом з с. Прикра на Пряшівщині, освіту він здобув у Галичині, від 1775 був «півцоучителем», церковним куратором та старостою с. Невицьке Ужгородської округи. Уклав або переписав кілька збірників церковних пісень, додаючи до них і світські пісні; каліграфічно переписав 30 «Ірмологіонів»; укладав календарі на сто літ, у які вносив власні вірші та фолкльорні твори. Один з таких календарів (1809) містить найбільшу тогочасну добірку 370 укр. прислів''''їв («Общая присловія во товаристві неуких»). Свої рукописи Ю.-С. ілюстрував власними малюнками. Малював ікони.

Матеріали з музею старожитностей с. Невицьке. В документі значиться, що церква дерев''яна, шинглями крита, в посереньому стані, ковчег деревляний, чаша із цини, воздух і покровці із картона і шовка.... Доходів приход не мав ніяких, окрім одинадцяти вуликів бджіл і луки, що родила 8 возів. Та й ту не могли відбити від домінії Ужгорордської. Біля церкви було кладовище паланком огороджене. Є думка, що там і був похований І.Югасевич.

Оскільки найперша церква була дерев''яна, а будинки в селі були або з каменю, або з саману, то можна припустити, що це найстаріша частина будинку священика -комора з підвалами. Очевидно, обудована до 1777 року. Надбудова сучасна, з цегли. Там був колгосп.